Всі публікації цього блогу є моїми особистими думками, які я вирішив оприлюднити з тих чи інших причин.
Ні в якому разі жодна публікація не є поширенням інформації. Жодна з публікацій не є ангажованою будь-ким. Жодна з публікацій не є інспірованою моїми приватними неприязними почуттями до будь-якої особи - якщо, шановний читачу, вам здасться, що воно не так, напишіть мені про це. Я пишу тут лише те, в чому переконаний особисто. Я не претендую на істину в останній інстанції і залишаю за собою право на помилку, а також право на визнання цієї помилки, її виправлення, або впертого обстоювання.

31 березня 2020 р.

Коронавірус. Про експертів і підрахунки


“Що то за невіглас? - схопився я за голову. Я би волів силоміць відібрати у таких діячів мікрофони та камери”, - заявив минулого тижня фахівець з медичної статистики професор Ґерд Босбах, коментуючи публічний виступ одного з експертів Інституту Роберта Коха. В інтерв’ю Босбаха німецькому “Нахденксайтен” йшлося, зокрема, про те, яких помилок або свідомих перекручень припускаються особи, які публічно коментують статистику захворювань на коронавірус. 



Моторошні цифри

Десять днів тому ЗМІ ФРН облетіла заява так званої Асоціації епідеміологів Німеччини про те, що за сто днів країна матиме понад мільйон хворих на коронавірус, які потребуватимуть інтенсивної терапії. “Я можу лише здогадуватися про мотиви цієї заяви, - каже пан Босбах. - Такі асоціації і товариства завжди прагнуть потрапити в поле зору громадськості. Подібні заяви залюбки поширюють журналісти, але використана цією асоціацією модель розрахунків, на мій погляд, хибна. До речі, у їхньому звіті йшлося про 2% інфікованих, які потребуватимуть інтенсивної допомоги, але в ілюстраціях це число було представлено як 6%. Навіть таку кваліфіковану у цих питаннях людину, як я, інфографіка спочатку ввела в оману”.

Якщо хтось каже про певний відсоток заражених на коронавірус, це сприймається як достовірне число, хоча це зовсім не так, - каже Ґерд Босбах. Правильніше було б говорити про відсоток позитивних тестів серед тих, кого взагалі протестували.

“Якщо у вас відсутні  симптоми хвороби, ви не проходите й тестування, - зауважує спеціаліст. - Кількість заражених людей, безумовно, значно більша, але ніхто не знає наскільки вона більша. Щоб відповісти на це питання, знадобиться репрезентативна вибірка населення, що наразі в Німеччині неможливо через брак тестів”.

Босбах застерігає від використання летальності для оцінки перебігу пандемії. Оскільки загальне число хворих достеменно невідомо, чисельність померлих співвідносять лише із кількістю тих, хто показав позитивний тест на коронавірус. Цілком природно, що такий показник буде завищувати смертність від захворювання, причому,.невідомо наскільки саме. Розрахований таким чином показник потрапляє до звітів ВООЗ і лякає людей, які проектують страшні 3,4% на загальну кількість всіх носіїв вірусу.

Не кожен є гідним коронації

Професор Босбах також вважає помилковим вважати всіх померлих носіїв коронавірусу жертвами саме COVID-19. Чи коректно враховувати у смертельно хвору на поліорганну недостатність людину, в мазку якої виявлений коронавірус, померлою від коронавірусу? З огляду на середній вік померлих і їхні анамнези, це зовсім не другорядне питання, впевнений він.

"Таких випадків багато і так само багато з них  зараховуються до загиблих від коронавірусу. Це залежить від людини, яка займається обліком смертей. Нещодавно президент Інституту Роберта Коха, на жаль, лише на пряме запитання журналіста підтвердив що вони вважають всіх, у кого діагностована наявність коронавірусу, померлими від нього. Ввижається, що у більшості випадків до смерті від коронавірусної інфекції зараховують і тих, хто насправді помер не від коронавірусу, але помер би все одно. Здебільшого це стосується пацієнтів відділень інтенсивної терапії і реанімації, де хворі перебувають у скупченні. Є випадки зарахування до коронавірусної смерті пацієнтів, що вразливі до будь-якої інфекції - смертельно хворих чи імунодефіцитних. Це ще одна помилка, що суттєво завищує показники", - каже Босбах.

Ґерд Босбах
Багато дуже старих людей, які природно складають групу ризику, пережили цю зиму і сезонну хвилю респіраторних захворювань завдяки надзвичайно лагідній погоді, додає професор. Отже, якщо врахувати ці обставини, то може статися, що внесок коронавірусу у звичайний рівень смертності мінімальний. Адже 2018 року в Німеччині помирало 2600 людей на день.

Ґерд Босбах вважає неприпустимим дискутувати навколо прогнозів, що не спираються на надійні дані, натомість базуються на припущеннях і механічному переносі відомостей про перебіг епідемії у Китаї або іншій країні. Пандемія коронавірусу стала, насамперед, домінуючою політичною проблемою у світі. Заходи, які вживають політики у багатьох країнах, ймовірно матимуть наслідки у вигляді глобальної економічної кризи.

"Уявіть собі, що станеться, якщо рік-два потому статистика дійде висновку, що оцінка нинішньої ситуації була невиправдано негативною, а ці заходи - занадто драконівськими, - питає він. - Хіба це не було б найгіршим сценарієм для авторитету і науковців, і урядів? Який політик після цього наважиться закликати виборців до непопулярних заходів щодо, скажімо, захисту природи, аргументуючи це посиланнями на прогнози науковців?"

Професор Босбах нагадує про таку саму паніку 2009 року стосовно пандемії свинячого грипу, прогнози смертності від якого виявилися значно завищеними навіть порівняно із сезонним грипом. Тодішня кампанія паніки забулася лише тому, що економічної кризи вдалося уникнути. Втім, вважає Ґерд Босбах, варто було б бодай зараз з’ясувати, чому засоби масової інформації так мусували свинячий грип, і чому політики відреагували на це настільки різкими і непопулярними змінами у стратегії вакцинації?

"Ми маємо бути впевненими в тому, що ЗМІ не нагнітають емоції навмисно, створюючи передумови для впливу на нашу свідомість. Коли вони публікують фото трун та італійських моргів, це є вплив, бо нам демонструють лише невеличку частину фактів і ми не бачимо картини в цілому. Я мрію про освічене суспільство, де ЗМІ виконуватимуть просвітницьку роль, - каже Босбах. - Прогнози, що спираються на всі наявні дані, потрібні, але їх повинні робити експерти-науковці, а не політики і не ЗМІ".

Експерт експертові lupus est

Пересічна наукова дискусія може і повинна об’єднувати якомога більше коло експертів, впевнений Босбах. Чим ширший спектр думок, припущень та сценаріїв обговорюється, тим краще для наукової думки. Втім, якщо йдеться про вирішення нагальних питань, слід дослухатися лише до думок експертів, що не скомпрометовані у минулому і особисто не зацікавлені в тому чи іншому політичному рішенні.

"Скажімо, рекомендації того самого Інституту Роберта Коха стосовно перебігу свинячого грипу були хибними. Втім, керівник цього закладу сьогодні знов виступає у якості експерта вже з короновірусу, - обурюється Ґерд Босбах. - В лютому Лотар Вілер заявив, що коронавірус взагалі не вийде за межі Китаю, нині він каже,що у 80% випадків перебіг захворювання легкий - у тому сенсі, що 20% матимуть страшні ускладнення. І, знов-таки, замовчує, що його "відсотки" стосуються лише тих, чиї тести дали позитивний результат. А в понеділок він заявив, мовляв, обмежувальні заходи спрацювали, оскільки за вихідні кількість випадків трохи скоротилася. Я лише схопився за голову, адже очевидно, що у вихідні просто проводиться менше тестувань і, відповідно, трапляється менше повідомлень про результати!".

Війна? Війна!

COVID-19 дійсно серйозним чином вже зачепила економіку багатьох країн світу. Слід визнати, що Ґерд Босбах має рацію: реакція європейських урядів на пандемію носить характер судом. Жорсткі заходи аж до повного припинення ділової активності населення, свавільне обмеження гарантованих законодавством громадянських свобод, нехтування принципом примату права на догоду доцільності аж ніяк не схожі на дії впевнених і поміркованих керівників. Все це нагадує розгубленість перших годин якоїсь континентальної війни.

Дійсно, пандемію COVID-19 можна цілком назвати війною. Але війною не бактеріологічною, а психологічною, інформаційною, гібридною, в якій супротивник на повну міць використовує найпідступніші засоби пропаганди: залякування мас, викривлення пріоритетів, знецінення норм моралі і основоположних свобод. Звісно, не варто применшувати небезпеку SARS-CoV-2, який став моторошним прикриттям для цієї війни. Але не менш ризиковано почати обирати між свободою і безпекою. Бо ця дихотомія є хибною. Людство має знайти третій шлях подолання кризи, припинити толерувати брехню і споживати невігластво.

"Під час цієї кризи в суспільстві народився дух солідарності, який згодом слід імплементувати у політику, - каже Ґерд Босбах. - Починати думати про те, як це зробити, варто вже зараз".

Важко не погодитися із професором, бо саме солідарність не так давно врятувала Україну від вірусу "русского мира". Вона вивезе нас і тепер.

Немає коментарів:

Дописати коментар